Оце досліджувала присутність Ліни Костенко в інтернеті - для "Культури і життя" Здається, непогано вийшло
Пошук імені «Ліна Костенко» на інтернетних сторінках видає чимало результатів: 297 тисяч посилань на google.com, 78 тисяч сторінок на yandex.ru, тисячі рефератів, сторінки поезій. І до всього того масиву інформації Ліна Костенко не має стосунку: це самі шанувальники її поезії створюють клуби, розміщують поезії чи пісні на її вірші. Все це люди молоді і активні, свідомі того, що Ліна Василівна – «живий класик», які пишаються тим, що живуть із нею в одну епоху.
Прихильники поезії Ліни Костенко є у всесвітній соціальній мережі «Фейсбук» – тут до сторінки, присвяченій поетесі, при єдналися близько п’ятисот шанувальників її творчості. Викладають публікації про авторку «Маручі Чурай», обговорюють її творчість і називають іконою.
Для неї та поціновувачів її таланту створений сайт-присвята, де розміщені вірші та біографія поетеси, статті та лекції у Києво-Могилянській академії, які стали справжньою подією.
Культивують міфи прихильники поетеси у поетичному клубі на спільноті «Мой мир». Приміром, Марія Сизоненко розповідає чи то справді правдиву історію, чи то вже легенду про те, як один чиновник від культури подав на Ліну Василівну до суду. За те, що привселюдно вона його била по щоках, примовляючи: «Оце тобі за мене, за Крюкову, за Марусю Чурай!». Виявляється, чиновник за вказівкою КДБ заборонив моновиставу «Маруся Чурай», дозвіл довелося брати ледве не в Москві. Виставу дозволили, але не у філармонії, як планувалося, а в заштатному будинку культури, куди, окрім «искусствоведов в штатском», зійшлося пів-Києва національно свідомих людей. Напруження й тиск були такими, що актриса Неоніла Крюкова знепритомніла від нервового перенапруження, а режисера вистави довели до інфаркту. Як бачимо, інтерес до творчості Ліни Василівни не згасає. А ще молоді цікава громадянська позиція поетеси.
– Раніше я засуджувала Ліну Костенко за її сьогоднішнє мовчання, – пише в своєму блозі poeziadyshu.livejournal.com, – а тепер розумію... Нема сенсу говорити – не почують... Перевірено на собі...
– Я у цілковитому захваті від того, що вже читав і щасливий від того, що ще чи тав не все. Земний уклін авторові! – Це вже Роман на форумі, де розміщені пісні на слова поетеси. Цей інтернет-ресурс цікавий ще й тим, що тут можна знайти історію пісні, іноді її аудіофайл, кліпи, акорди…
– Я прочитала «Марусю Чурай» давно, але до цього часу не можу забути того пронизуючого відчуття, яке не давало заспокоїтись, – здивовано зазначає прихильниця Люба. – Україна-руїна боліла і болить до сьогодні. Дуже жалію, що не маю жодної збірки віршів, поем Ліни Костенко. І тепер якась туга допомогла знайти цю сторінку.
– Нам надзвичайно пощастило, що ми разом живемо із нею в цей час, – переконана Мирослава. – Вона є альфа і омега сучасної творчості, сильнішої за неї ще нікого досі не було. Дуже хочеться бути знайомою з цією дивовижною жінкою. Підкажіть, будь ласка, може, знаєте якісь її сайти чи фанклуби, де можна було б хоч якось із нею зв’язатися. Це буде дуже велике щастя – бути із нею знайомою хоча б опосередковано.
– Я дуже сумніваюся, що Ліна Василівна коли-небудь зайде на цей форум і прочитає наші повідомлення, – розчаровує модератор форуму. – Але все одно хочу сказати, що свідома творча молодь в Україні не вимерла! І в цьому велика заслуга Ліни Костенко та її сонячної поезії!
І хай ці звернення і повні захвату рядки не без граматичних помилок, але вони відкриті і щирі.
Вона тримає паузу, задумливо мовчить, інтерв’ю не дає, книги не перевидає. І однак залишається відомою, цікавою і впливовою! Її мовчання інтригує більше, аніж що денне набридливе стирчання в масмедіа. І змушує зазирнути у себе в пошуках відповіді на болюче питання – то про що ж так красномовно мовчить Ліна Костенко?
Сторінки, де можна почитати вірші Ліни Костенко
сайт-присвята від пошановувачів
Немає коментарів:
Дописати коментар