Отже, вчорашня лекція в Кругозорі Антона Носіка, він же dolboeb. Був схожим на гуру – в помаранчевому светрі, пілотці. Мені здалося, трохи грав вар*ята – дурником прикидався, крім того, ще й циніком. Пізніше підійшов ще й tema Лебедев, сидів у першому ряду.

З корисного. Радив писати лише тим, хто або має щось сказати, або тому, хто не може жити без того, аби висловитися. Казав, що передовсім треба визначити для кого ви пишете. Відговорював в чужих каментах посилатися на свій блог. Щодо монетизації, то закликав бути відкритим, як Лебедев та ibigdan тобто рекламу не приховувати. Інше питання – зробити її чесною. Скажімо, протестувати якийсь новий продукт і розповісти про його переваги та недоліки, а не писати хвалебні оди тому, про що уявлення не маєте.

З цікавого. Розповів про те, як книгу Кучми „Україна - не Россія” в інтернет виставляли. Звернулися до нього в 1999 році з проханням порадити як то робиться. Порадив сайти кучма орг, нет і ком створити і туди закачати. Закачали, а потім телефонують і питають – а чого там всього по 1 людині заходить. Словом, передав Носік це замовлення веселій креативній барішні, яка банер прикольний зробила з якимось дурацьким віршиком, на який народ радісно клікав і на сайти з книгою ходив.

А оце нещодавно зверталися зі штабу Тігіпко, пропонували ідею: щоб російські блогри приїхали в Україну на Тігіпко подивитися. Носік відмовився – якось би воно дивно і за вуха притягнуто виглядало, як посеред листопада російським блогарем захотілося не на Юлю з Янеком подивитися, а на якогось Тігіпку.

Якщо говорити про загальне враження, то більше розчарована. Як на мене вийшов обман споживача. Загалом було оголошено тему: Блоги, мікроблоги, їх монетизація. Говорили про все на світі, а про оголошені теми побічно і обтічно. Словом, я не отримала вражень і знань на ті гроші, що заплатила. Не виправадовує Носіка і його розповідь про те, що він грошей за свої лекції не бере, а всі йдуть  у його фонд, з якого потім дітей лікують, в тому числі і українських. Але краще би брав – тоді би ставлення до таких лекцій було більш відповідальним – як до роботи.

До речі, чимало народу напхалося, за сотню блогерів, бачила Мармулетку, сиділа з vaxo. Але були і такі, для кого слова мікроблоги були простим потрясінням повітря, а якась блондінка сиділа ззаду і говорила подрузі: "Тут як зовсім інший особливий світ"

Втекли ми близько десятої – може там ще щось було, але не було сил вже. Що поприколювалися, що є шанс потрапити в історію – надряпати на машині Лебедева його улюблене слово з трьох літер ;)