пʼятниця, 19 лютого 2010 р.

Другий тур відбору на екстрасенси - я визначаю живе та мертве і клею ложки до долоні

Загадка 3. Як змія опинилася в мумії?

В понеділок, коли я вже поставила на собі хрест як на телеекранному екстрасенсі і розпланувала журналістську роботу, раптом позвонили і запросили на продовження банкету. Точніше, сказали, що тур я таки пройшла і ще маю пройти два відбіркових. А я зовсім не готова – ні зачіски, ні атрибутів, в джинсах і сірому светрі... А шо робить – пішла.

Зйомки другого відбору були в нічному клубі, народу було вде чоловік 25. Нам лише сказали, що треба було визначити живе і мертве, а що саме - нічичирк. Розважалися тим, що спілкувалися між собою. А народ, що підібрався, був справді цікавим. Один чувак ходив і настроював групки одна проти другої, мені, коли я поклала свою сумку і пуховик біля його сумки заявив: „А моя сумка, як і я, не потребують вашої компанії...”.

Потім нам сказали витягти свої „шаманськи барабани” і типу готуватися до виступу. Альона з Кіровоградщини розповідала про свій досвід і звеніла цікавим кульками – вони як дзвони церковні дзвонять і їх дуже не переносять «чорні» - їх аж кривило від тих звуків. Ще Симона розважала, хоч вона і заявлена як чорна, проте в мене такого враження не склалося. Вона так прикольно приклеювала собі на руки різні речі і утримувала їх там. Потім уже всі почали таке робити, і в я тому числі ложки до рук приклеювала і долоні вертикально ставила – бо коли всі разом, то здібності посилюються. Знову довго сиділи – я встигла і цигун зайнятися, і помедитуваати, і з народом досвідом обмінятися.

Почалися зйомки, викликали Симону і всі почули її душераздірающій крик. Всі почали приколюватися, додумуючи, що ж там її так злякало – хтось казав павуки, миші, я про гадюку, що між кріслами повзає, говорила. Потім зясувалося, що справді – ггг – там була змія.

От і мене викликали, мікрофончик причепили, я взяла в руки чотки і пішла. На знімальному майданчику стояли пять мумій і ведучий сказав, що треба серед них визначити лише один манекен і всього за 30 секунд. Насправді було не буде складно, бо дехто з «мумій» хитався надто сильно. Вказала на середню мумію і вгадала. Хоча Костіцин і намагався мене збити з пантелику, вказуючи на дуже рухливу статую.

Коли ж вийшла, поговорила з Симоною – вона типа в шоці і розповіла, що їй все вважалася гадюка, вона і ведучого розпитувала – чи справді тут нема змій, бо вона її бачить. А потім вияснилося, що на неї кинулася змія з тої мумії шо вона вказала, мовляв це знімальна група не встежила і вона туди забралася - в цьому нічному клубі є серпентарій. Якась історія досить дивна – як на мене. Потім зясувалося, що лише одній Симоні ведучий запропонував самолічно удостовіритися в тому, що мумія мертва – і попросив постукати манекен. Змія і кинулася. І знову логічне запитання – як змія могла забратися в обмотаний бинтам манекен так шоб її на побачили? Чи вона там сиділа і чекала, коли манекен бинтами обмотають?

Немає коментарів:

Дописати коментар