І ось настало фінальне випробовування – треба із завязаними очима визначити гостя. Проводили в „Млині”, що на Гідропарку. Чекали не дуже довго, знову трохи посиділи, нас нагодували, а потім сказали, що таінственна звізда прилетіла і мене послали першою її відгадувать. Підготувала і „шаманські барабани” - взяла красіву ракушку, що колись мені колега подарувала, типа щоб вона підказала мені хто там. Насправді взяла для того, аби колезі було приємно бачити свій подарунок.
Напередодні я розклала архангельські карти і запитувала в них – кого ж нам підготували як гостя. Вийшло, що людина ця дуже мужня, веде здоровий спосіб життя, заможна. Ну, думаю – буду говорити хоч це, якщо нічого згори не прийде.
Звізду від нас сховали в окремому приміщенні – у нас там колись в ГПК новорічний корпоратив був. Затулили мені очі дуже тісними двома повязками і охоронець кудись мене повів, вказуючи де треба ноги піднімати, бо кабелі. Поставили. Я попросила гостя не перехрещувати руки та ноги. Почувся якийсь шелест – значить розкрився. Потім спробувала сканувати його по методу цигун – щоб на своєму тілі відчути його болячки якісь. Жодних! А треба щось говорити – от я і почала говорити що людина здорова, а потім те, що мені вчора архангели принесли – і про здоровий спосіб життя, і про мужність, і про заможність, а далі мене кудись понесло – і що людина кудись заходить, як до тигрів у клітку, і що це чоловік, і що з шоу-бізнесу, який йому останнім часом набрид. Запитали імя, а мені прийшло Михайло, чи Микола, словом, щось на М.
Сказали зняти повязку – дивлюсь, щось волохате сидить у кріслі – схоже на Ніколаєва, а без окулярів я ж не бачу, поки витягла з кишені і навела різкість... Кароче, справді імя звізди на М, тільки не Михайло, чи Микола, а Микита, в смислі Нікіта Джигурда. Він щось там обнімався і сказав, що як для першого разу – то цілком вражаюче і що мама його в дитинстві називала Ніколенькою. Словом, я була собою цілком задоволена – досить багато попадань.
отак я приблизно виглядала, нічо так мордочку наїла за зиму...
Отже, повернули мене в загальний зал, але посадили окремо і я всіх зустрічала і розпитувала, словм, тусувалась. До нас приєдналася донька власників комплексу, їй дуже цікаво було з нами поспілкуватися. А один екстрасекс – його, до речі, потім таки взяли в програму – довго не міг дотумкати звідки вона взялася, і сприймав її за учасниц програми. Теж мені – екстрасекс.
Наскільки я зрозуміла, імя вдалося лише Альоні назвати – нака велика і яскрава жіночка, я з нею кастинг проходила. Справді дуже сильна. Всі інші щось відгадували, щось ні, хтось говорив про зовнішні характеристики, хтось про внутрішні якісь речі говорив. Але на тлі інших я розуміла, що я молодець. Але все одно вирішують телевізійники – дивляться по картинці і харизмі, їм жеж нада шоб було шоу – сценарій, конфлікт, завязка. Одне слово – телебачення.
Отут мене запитують – нашо я туди попхалася. Пояснюю – щоби себе випробувати. Насправді я дуже вдячна за цей досвід, бо зробила кілька важливих висновків:
- Екстрасенсом може бути кожен – це діло наживне.
- Я молодець і можу багато чого – приміром спокійно щось на камеру говорити і навіть з завязаними очима про людину щось сказати.
- Телебаченню потрібно шоу і шаманські барабани, тому відбирають найяскравіших і з барабанами
Як потім виявилося, мене не взяли, зате мені ведунка Анна розповіла, що взяли інших – і хто на джигурду кравчук сказав, і хто його жінкою обізвав. Але то нічого – сподіваюся завтра буде цікаво то все дивитися. Мо і мене покажуть. Тож подивіться о 19.00 на СТБ 21 лютого – мо і мене покажуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар